Авіація на межі: без податкових пільг Україна ризикує втратити стратегічну галузь<p>Українська авіаційна галузь потребує відновлення податкових пільг, які діяли з 2017 по 2024 рік, оскільки без них країна може
втратити стратегічно важливу сферу. За прогнозами, повернення пільг принесе державі 55 млрд грн податкових надходжень за 2025-2035
роки, що втричі перевищить обсяг наданих преференцій.</p>
Підтримка авіаційної галузі у вигляді податкових пільг повертається до державного бюджету в більш ніж двократному розмірі. Сьогодні держава стоїть перед стратегічним вибором: тимчасова економія чи підтримка галузі, яка вже довела свою ефективність і здатна принести понад 55 млрд грн податкових надходжень протягом наступного десятиліття, пише УНН.
У період з 2017 по 2024 рік податкові преференції стали ключовим інструментом, який стимулював розвиток авіації в країні. Вони були запроваджені, щоб підтримати сектор, що має критичне значення для національної безпеки, і допомогти йому вистояти у надзвичайно складних умовах – від економічних потрясінь спричинених глобальною пандемією до повномасштабної війни та “закритого” неба.
Преференції звільняли авіаційні підприємства від податку всього на 5 пунктів: прибуток, землю, додану вартість під час імпорту та реалізації власної продукції, ввізного мита на технологічне обладнання. Завдяки цим умовам компанії протягом 7 років спрямовували зекономлені ресурси на модернізацію виробничих потужностей, впровадження інноваційних рішень, збільшення кількості робочих місць, розробку нових типів авіаційної техніки.
Окрім цього, податкові пільги, які діяли протягом 7 років – принесли результат не тільки у вигляді розвитку стратегічної галузі, а й у грошовому вираженні. За цей період підприємства літакобудування сплатили до державного бюджету 22,91 млрд грн податків за всіма іншим пунктам, при тому що отримали преференцій на загальну суму 9,33 млрд грн. Тобто, кожні вкладені в авіаційну галузь 10 гривень – повернулись до бюджету у вигляді 25 гривень. Такий коефіцієнт бюджетної ефективності робить підтримку авіаційної галузі не витратами, а прибутковою інвестицією з прогнозованою високою віддачею.
Однак вже майже рік авіаційна галузь працює без податкових пільг від держави. Адже строк дій преференцій закінчився в грудні 2024 року, залишивши авіацію сам на сам зі складною воєнною реальністю в Україні. Весь цей час одна з найбільш податкомістких галузей бореться за своє існування. Адже “закрите небо”, “прильоти” через атаки з боку рф, перебої в енергопостачанні та логістиці – усе це не дає українській авіації змоги працювати в стабільному режимі. За таких умов підприємства змушені балансувати між збереженням виробничих потужностей і виживанням, відкладаючи інвестиції “на потім” та зменшуючи обсяги виробництва.
Наскільки руйнівними є наслідки війни для авіації, ілюструють дані Державної податкової служби. Наприклад, сплата податків та Єдиного соціального внеску за одним з авіаційних КВЕДів “Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту” (КВЕД H52.23) за 4 роки обвалилася майже у 3,5 раза. Відповідно до даних, які надала у відповідь на журналістський запит УНН Державна податкова служба, якщо за доковідний 2020 рік податкові надходження за КВЕДом H52.23 становили понад 2,2 млрд грн, то за повний 2024 рік цей показник впав до 620 млн грн. Тож падіння податкових надходжень та Єдиного соціального внеску у понад 3,5 раза є прямим доказом того, що цей сектор галузі майже зупинений, й потребує негайної підтримки, щоб вистояти в умовах війни.
Одна з головних загроз – не цифри, а люди. Галузь – це понад 50 000 високоінтелектуальних фахівців з унікальними компетенціями, які неможливо відтворити за кілька років. Підготовка авіаційного інженера – це 5-7 років профільної освіти плюс роки практичного досвіду на виробництві. Без стабільності та перспектив ці кадри йдуть працювати в інші сектори або переїздять за кордон. Натомість нових кадрів у галузі все менше – молодь не йде туди, де немає майбутнього. Авіаційні підприємства мають стимулювати та підтримувати профільну освіту, інвестувати у підготовку нових кадрів, але це неможливо в умовах виживання. Відтік фахівців та розрив у поколіннях означає втрату не лише поточного виробництва, а й технологічного суверенітету.
Глобально це означає одне: Україна впевнено втрачає позиції на міжнародному ринку. Те, що ще вчора було конкурентною перевагою – унікальні компетенції, повний цикл виробництва, наявність інженерної школи – сьогодні стає вразливим недофінансованим сектором. І якщо зараз ця проблема може здаватися не першочерговою на тлі війни, то після її завершення держава може зіткнутися з ще однією кризою – втратою технологічного суверенітету та спроможності до авіаційного відновлення.
Єдиним виходом є повернення податкових пільг та преференцій для авіації. За прогнозами профільної Аерокосмічної асоціації, якщо пільги будуть працювати у період 2025-2035 років – вдасться сплатити до держбюджету близько 55 млрд грн. При тому, що за 10 років податкові пільги, надані державою, дорівнюватимуть 18 млрд грн.
Лише за 2025–2035 роки галузь здатна забезпечити державі понад 55 млрд грн податкових надходжень при очікуваному обсязі пільг близько 18 млрд грн. Тобто кожна гривня пільгової підтримки може принести понад три гривні податків – значно більше, ніж у доковідні роки
– зазначають в Аерокосмічній асоціації України.
Арифметика проста: надавши галузі податкові преференції на суму 18 млрд грн, які вона реінвестує у власний розвиток – держава отримає 55 млрд грн податкових надходжень. Тобто, 37 млрд грн чистого профіту для держави та стабільні і модернізовані авіаційні підприємства. Тож, відновлення податкових преференцій для авіації – це не жест “доброї волі” від держави, а інвестиція в післявоєнну конкурентоспроможність України.
Источник: УНН
