Нардепи ще у 2020 році попереджали про правову колізію, яка тепер позбавила акціонерів банків доступу до правосуддя<p>Верховний Суд закрив провадження у справі банку "Конкорд", посилаючись на правову колізію, про яку попереджали нардепи ще у 2020
році. Це рішення фактично позбавило акціонерів банку доступу до правосуддя.</p>
Верховний Суд скористався правовою колізією аби закрити провадження у справі банку “Конкорд”, що перебуває в процесі ліквідації. Колегія таким чином фактично позбавила акціонерів фінансової установи доступу до правосуддя. Низка народних депутатів попереджали, що таке стане можливим ще у 2020 році, навіть внесли відповідне подання до Конституційного Суду України, пише УНН.
Позбавлення доступу до правосуддя
Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила рішення у справі банку “Конкорд”, яке юристи вважають упередженим. Вони вказують, що своїм рішенням суд фактично позбавив акціонерів банку доступу до правосуддя.
У рішенні по цьому кейсу Верховний Суд послався на положення Закону №590-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності”.
У 2020 році 64 народних депутата звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо цього законопроєкту. У зверненні до КСУ вони попереджали, що нова редакція статті 79 Закону “Про банки і банківську діяльність” та введення статті 266-1 до Кодексу адміністративного судочинства створюють небезпечну правову колізію.
Закон суперечить Конституції
У законі прямо передбачено, що навіть у випадку визнання рішення Національного банку України чи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправним, це не відновлює права акціонерів і не повертає банк до попереднього стану, а єдиним способом захисту залишається лише грошове відшкодування шкоди. Таким чином, акціонери, що перебувають у процесі ліквідації, були фактично позбавлені можливості захистити свої права в суді шляхом скасування рішень регулятора, навіть якщо рішення НБУ незаконні.
Депутати у своєму зверненні наголошували, що такі норми суперечать статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У конституційному зверненні акцентувалось, що парламент створив ситуацію, коли громадяни та інвестори формально можуть звернутися до суду, але фактично не мають жодного ефективного способу відновлення порушених прав.
КСУ від розгляду подання дистанціювався і закрив провадження на посилаючись на те, що конституційне подання не відповідає вимогам закону. Тож вказаний закон так і не був розглянутий на предмет відповідності Конституції України
Прецедентне рішення Верховного суду
На практиці справа “Конкорду” продемонструвала, що судді вільно трактують закон. Абсурд дійшов до тієї межі, що колегія суду навіть відмовилась розглядати справу по суті.
Ба більше, у своєму рішенні ВС прямо вказав, що вимоги акціонерів банку “Конкорд” “не підлягають розгляду жодним судом”. Тобто, навіть при очевидних порушеннях закону з боку Національного банку, акціонери залишаються без реального захисту їх прав і можливості судового оскарження.
Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.
Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін
– повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
У пункті 56 постанови колегія суддів прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
– вказала колегія суддів.
Тож Верховний суд навіть не розглянув справу “Конкорду” по суті, а відразу закрив провадження. Тобто колегія не дала оцінку рішенням судів попередніх інстанцій і не визнала, що вони були незаконними чи необґрунтованими.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: УНН
