Верховний Суд самоусунувся від виконання конституційних обовʼязків у справі банку "Конкорд" – суддя у відставці<p>Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду самоусунулась від розгляду справи банку "Конкорд". Судді не
визначили юрисдикцію для позову акціонерів, що позбавляє їх доступу до правосуддя.</p>
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду самоусунулась від виконання своїх конституційних обовʼязків у справі банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Судді, зокрема, не визначили юрисдикцію, яка б могла розглядати позов акціонерів. Таку думку у коментарі УНН висловив Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.
Контекст
Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.
“Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін”, – повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
У пункті 56 постанови колегія суддів прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
– вказала колегія суддів.
Деталі
“Верховний Суд зосередився лише на питанні відсутності юрисдикції судів. Проте, вважаю, що це хибна практика. Згідно зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що будь-який спір або правова ситуація, що виникає в межах України, може бути розглянута судом”, – зазначив Невʼядомський.
Він додав, що відповідно до чинного законодавства, ухвалюючи рішення про відсутність певної юрисдикції у справі, суд зобовʼязаний зазначити належну юрисдикцію.
“Тому, очевидно, що Верховний Суд самоусунувся від виконання свого конституційного обовʼязку вирішити існуючий спір”, – зазначив суддя у відставці.
Додамо
Опитані УНН юристи сходяться на думці, що рішення Верховного суду у справі “Конкорду” позбавляє акціонерів банку доступу до правосуддя.
“Оприлюднена правова позиція Верховного Суду фактично позбавляє громадян і юридичних осіб конституційного права на звернення до суду. Мені навіть не віриться, що таке могли написати в рішенні”, – зазначив колишній заступник Генерального прокурора, адвокат Олексій Баганець.
Аналогічної думки дотримується й колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, юрист Олександр Бабіков. Він переконаний, що таким рішенням колегія суддів свідомо позбавила акціонерів банку “Конкорд” доступу до правосуддя.
“Такий підхід є свідомим порушенням гарантованого права на доступ до правосуддя та справедливий суд. Кожна людина має право на вирішення спірних правовідносин безстороннім судом. Інший підхід це лише спроба держави уникнути виконання своїх обовʼязків по здійсненню правосуддя”, – наголосив він.
Адвокат АБ “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко також вказує на порушення конституційних прав акціонерів “Конкорду”. “Формулювання “такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом” означає, що незалежно від обставин, аргументів чи доказів, особа не отримає доступу до правосуддя. Це суперечить ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, – зазначив юрист.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: УНН
