Небезпечна правова колізія: що не так з рішенням Верховного Суду щодо банку "Конкорд"<p>Верховний Суд закрив провадження у справі співзасновниці банку "Конкорд" Олени Сосєдки, визнавши вимоги колишніх акціонерів банків
такими, що не підлягають розгляду жодним судом. Це рішення ставить під сумнів конституційне право на доступ до правосуддя.</p>
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив резонансне рішення, яке ставить під сумнів конституційне право акціонерів ліквідованих банків на доступ до правосуддя. Провадження у справі за позовом співзасновниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки суд закрив, дійшовши висновку, що вимоги колишніх акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації, не підлягають розгляду жодним судом. При цьому касаційні скарги навіть не розглядалися по суті, пише УНН.
Контекст
Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.
Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін”, – повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
Деталі
У пункті 56 постанови колегія суддів прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
– вказала колегія суддів.
На думку колишнього заступника голови Державного бюро розслідувань, юриста Олександра Бабікова, такий підхід – це свідоме позбавлення акціонерів банку права на справедливий суд.
Такий підхід є свідомим порушенням гарантованого права на доступ до правосуддя та справедливий суд. Кожна людина має право на вирішення спірних правовідносин безстороннім судом. Інший підхід це лише спроба держави уникнути виконання своїх обовʼязків по здійсненню правосуддя
– наголосив він у коментарі УНН.
Тож, попри те, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним та скасували рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”, Верховний Суд не розглянув касаційні скарги по суті.
Окрім того, у постанові колегія суддів наголосила, що задоволення вимог про визнання протиправним рішення Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не здатне відновити прав позивача, та суперечитиме приписам пункту 3 частини 9 статті 266-1 КАС України.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – йдеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: УНН
