Мовна омбудсменка: виконання пісень російською потребує чіткого законодавчого врегулювання<p>Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що публічне виконання російськомовного репертуару негативно
сприймається суспільством, хоча не завжди є порушенням закону. Вона наголосила, що закон обмежує відтворення творів російських
артистів, але не мову виконання, і закликала до законодавчого врегулювання цього питання.</p>
В умовах повномасштабної війни публічне виконання російськомовного репертуару, навіть якщо воно не заборонене, негативно сприймається суспільством і справедливо викликає несприйняття. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, повідомляє УНН.
Деталі
Коментуючи численні публічні дискусії та скандали щодо неприпустимості виконання російськомовних пісень у громадському просторі, вона зазначила, що згідно із Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, мовою культурних заходів в Україні є державна мова.
Проте Закон не виключає можливості використання інших мов у виконанні художніх творів – зокрема пісень – за умови, що це не суперечить іншим законодавчим нормам. Тобто, виконання пісень російською мовою в публічному просторі як таке не є порушенням Закону про державну мову
– вказала мовна омбудсменка.
За її словами, статтею 15 Закону України “Про культуру” обмежується відтворення музичних творів російських артистів, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянами рф, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором.
Але і тут йдеться не про мову виконання
– пояснила уповноважена.
Відтак, за її словами, мовний омбусмен відповідно до Закону про державну мову має мандат здійснювати контроль за застосуванням державної мови під час публічних заходів, зокрема за тим, якою мовою були зроблені оголошення, афіші, квитки тощо, але не наділений повноваженнями щодо обмеження чи заборони виконання творів іншими мовами, якщо це не порушує вимог, встановлених іншими законами.
Івановська також нагадала, що у випадках, коли йдеться про можливі порушення законів про заборону російського культурного продукту чи правопорядку під час концертів, це – предмет реагування органів Національної поліції України.
Водночас важливо розуміти, що правова допустимість не означає культурну і суспільну прийнятність. А суспільна легітимність у час війни набуває особливого значення. Публічне виконання російськомовного репертуару сьогодні викликає категоричне несприйняття у переважної частини громадян – і це беззаперечно. У час, коли триває війна не лише за території, а й за символи, мову й ідентичність, сцена та вулиця – це теж простори смислів, і вони мають звучати українською – мовою духовної сили українства
– вважає мовна омбусменка.
Крім того, вона нагадала, що у низці міст України, зокрема в Києві та Тернополі, у відповідь на суспільний запит ухвалені рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту на місцевому рівні, проте не передбачені жодні санкції.
“Варто наголосити: окрім суспільної підтримки, такі ініціативи потребують загальнодержавного нормативного забезпечення, юридичної визначеності: і для органів місцевого самоврядування, і для виконавців, організаторів заходів, суб’єктів господарювання. Українське суспільство чітко демонструє свій моральний вибір – на користь української як мови опору, сили та майбутнього. Завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти”, – резюмувала вона.
Нагадаємо
15 липня Кабінет міністрів України призначив на посаду Уповноваженого із захисту державної мови Олену Івановську. Мовнийц омбудсмен – посадова особа, що захищає статус української мови як державної, а також право громадян на її використання в усіх сферах публічного життя та на всій території України.
Источник: УНН
