Сьогоднішнє інтерв'ю з Ярославом Філатовим, нинішнім радником голови Миколаївської ОДА та колишнім керівником «Київводоканалу».

— Ярослав Олександрович, перше питання, яке хотілося б вам поставити: що саме вдалося зробити для розвитку столичного комунального підприємства за ті три роки, коли Ви були його керівником?

— Не перебільшуючи й не «вішаючи собі медалі», скажу як є, виклавши тільки факти. За час мого перебування на керівній посаді даного КП вдалося викорінити байдужість і безгосподарність з боку співробітників підприємства. Вдалося створити налагоджений механізм діяльності всіх працівників, при якому кожен з них чітко усвідомлював свої обов'язки, як він їх повинен виконувати, і як це вплине на кінцевий результат. Відповідальне ставлення кожного співробітника призвело до того порядку, де саме по собі відпала необхідність в будь-яких обманах, підозрілих схемах, «відкатах» тощо.

Я повністю замінив технічну базу, енергійно розвивав соціальну сферу. З постійним застосуванням комп'ютерної програми ТОРО, відпала необхідність у виконанні непотрібної роботи й закупівлі матеріалів і обладнання невідповідної якості.

Ми, навіть в умовах непростої економічної ситуації в країні, змогли збільшити розмір зарплати працівникам Водоканалу. На жаль, це було всього на 15-20%, більшого ми дозволити не могли, враховуючи внутрішні ресурси організації, інакше довелося б піднімати тарифи на послуги, що надаються Водоканалом. У нас був великий, але дуже дружний колектив, який виконував досить нелегку роботу, і хотілося б оцінити їх працю відповідно.

Хотілося б відзначити ще одну важливу проблему, з якою довелося зіткнутися за час роботи, це відсутність оплати – компенсації різниці між чинними тарифами і фактичними, від органів місцевого самоврядування. Проте, не дивлячись на наявні проблеми, нам не тільки вдавалося виживати, але ми навіть зуміли відремонтувати наші бази відпочинку, після чого багато працівників разом зі своїми сім'ями там відпочивали. Причому комфорт і рівень обслуговування нічим не поступалися відповідним базам в країнах Європи за чисто символічною вартістю. Але після мого відходу, на жаль, всі бази було розікрано. Дуже прикро за людей, їх сім'ї, дітей, які в прямому сенсі вклали частинку своєї душі, часу і сил у цю важливу справу.

— Що сталося, чому вам довелося піти?

— Ще за часів президентства Януковича, я часто отримував «наполегливі рекомендації» працювати, дотримуючись певних схем. Гадаю, що всім зрозумілий такий нездоровий інтерес до такого стратегічного об'єкта, як Водоканал. Зрозуміло, я відмовлявся брати участь у всіх цих нелегальних схемах, іноді навіть з кримінальним відтінком. В результаті чого на мою адресу почали надходити погрози і навіть порушили кримінальну справу. Мені та моєму адвокатові довелося цілих два роки боротися за справедливість в різних судових інстанціях. В кінцевому підсумку, попри дійсно нерівну боротьбу проти «системи», кримінальна справа була закрита. Це досить серйозна перемога.

— Яким чином Ви опинилися в нашому чудовому Миколаєві?

— Тут все просто, – на запрошення Вадима Мерікова, голови обласної адміністрації.

— Де і коли відбулося ваше з ним знайомство?

— З Вадимом Івановичем ми познайомилися в ті часи, коли він був депутатом Верховної Ради України, а я займався консультуванням компаній з питань, що стосуються житлово-комунального господарства, енергетики, альтернативних джерел енергії тощо. І, відповідно, за специфікою діяльності мені часто доводилося консультуватися з народними обранцями. На цьому ґрунті і відбулося наше знайомство з Вадимом Івановичем. Уже після його призначення главою Миколаївської облдержадміністрації, я допомагав розбиратися з роботою ЖК підприємств області.

— Не можу не запитати: як Ви могли зацікавитися посадою радника, адже зарплата відносно невисока?

— Я вам відповім так: не все в житті вимірюється грошима. В даному випадку мене найбільше цікавить той факт, що, маючи такий величезний потенціал, Миколаївська область перебуває в настільки жалюгідному стані. Скільки ще триватиме умисне знищення перспективних підприємств? Коли зникнуть корупційні скандали, пропадуть «сірі» схеми? Я гадаю, нам вдасться в найближчому майбутньому змінити систему і відновити злагоджену роботу всіх підприємств.

— Нещодавно, за ініціативою Вадима Мерікова, були створені комісії з певною метою – вивчити ситуацію, що склалася з комунальними підприємствами. Яка Ваша думка з цього приводу?

— Вважаю, що ця ідея неодмінно принесе свої позитивні результати. Не секрет, що на сьогодні багато керівників комунальних господарств вважають, що всі резерви давно вже вичерпані, діяльність збиткова і немає ніяких стимулів плідно працювати. І тому, багато компаній, маючи мільйонні дебіторські заборгованості, нічого не роблять для їх повернення. Для них простіше списати борги, не важливо яким способом. Проте, вже після того, як створені комісії почали працювати, на рахунки КП, що були перевірені, стали надходити гроші, таким чином знижуючи дебіторську заборгованість. А це, гадаю, ви зі мною погодитеся, вагомий показник.

— Яким чином реагує керівництво КП на таке активне втручання в їх діяльність з боку членів спеціальної комісії?

— Зрозуміло, що, з цього приводу багато різного роду збурень і невдоволення, особливо з боку тих, хто багато років міцно сидить в цьому кріслі керівника. Однак вони негайно ж забувають про всі свої претензії, варто лише з'явитися черговий новини, яка викриває прокручування нечесних схем їх колегами.

— І останнє запитання: на вашу думку, чи вдасться змінити ситуацію на комунальних підприємствах, або хоча б зрушити з мертвої точки, адже такий стан триває не один десяток років?

— Безумовно, я твердо в цьому переконаний. У найближчому майбутньому ми неодмінно станемо свідками позитивних змін. Головне: забезпечити прозорість роботи всіх КП, не приймати необдуманих поспішних рішень й мати чітке прагнення та переконання. Як то кажуть – все залежить від нас самих!