У Центрі хірургії та трансплантології ім.Шалімова розповіли, що таке імуносупресія та якою вона буває
Центр Шалімова розповів про особливості імуносупресивної терапії після пересадки органів. Пацієнти отримують безкоштовні ліки за трьома схемами: індукційною, підтримуючою та проти відторгнення.
У Центрі хірургії та трансплантології ім.Шалімова розповіли, що таке імуносупресія та якою вона буває
Центр Шалімова розповів про особливості імуносупресивної терапії після пересадки органів. Пацієнти отримують безкоштовні ліки за трьома схемами: індукційною, підтримуючою та проти відторгнення.
Імуносупресія є обовязковою після пересадки органів. У Національному науковому центрі хірургії та трансплантології ім. Шалімова розповіли, що таке імуносупресанти та якими методами досягається ефективна імуносупресія, пише УНН.
Про імуносупресію після трансплантації Імуносупресанти (або імунодепресанти) – лікарські засоби, що пригнічують імунні реакції, що виникають в організмі у відповідь на генетично чужорідний орган. Після трансплантації кожен пацієнт повинен пожиттєво приймати ліки (імуносупресивні препарати).
Для забезпечення післятрансплантаційної імуносупресії зазвичай використовуються комбінації препаратів, які індивідуально підбираються, враховуючи особливості кожного пацієнта та пересадженого органу.
В залежності від цих факторів, підходи можуть включати різні методики, спрямовані на досягнення ефективної імуносупресії:
Цей підхід включає всі ліки, які дають одразу після трансплантації у підвищених дозах з метою запобігання гострому відторгненню. Незважаючи на те, що прийом препаратів можна продовжувати після виписки протягом перших 30 днів після трансплантації, вони, як правило, не використовуються довгостроково.
Після трансплантації проводиться посттрансплантаційний моніторинг, включаючи призначення всіх необхідних імуносупресивних препаратів до, під час або після операції з метою забезпечити довгостроковий захист трансплантованого органу та підтримувати його функціонування.
Наприклад, преднізон, циклоспорин, такролімус, мофетилу мікофенолат, азатіоприн або еверолімус. Однак, підтримуюча імуносупресія не включає будь-які імуносупресивні препарати, призначені для лікування епізодів відторгнення або для індукції.
Цей підхід включає всі імуносупресивні препарати, призначені для лікування епізоду гострого відторгнення протягом початкового періоду після трансплантації або протягом певного періоду спостереження, зазвичай до 30 днів після діагностики гострого відторгнення.
На час перебування в стаціонарі після трансплантації імуносупресивними препаратами забезпечує лікарня, в якій було проведено пересадку. Після виписки пацієнт отримує рецепт на імуносупресивні лікарські засоби, з яким йде до аптеки та отримує безкоштовно всі необхідні ліки. Правильний вибір імуносупресивного препарату та підбір дози забезпечують успішність приживлення органу та мінімізує ризики відторгнення після трансплантація
- роз’яснили в Національному центрі.
Источник: УНН