За останні місяці людство зіткнулося напевне з найсерйознішім викликом сучасності — пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, яка, спалахнувши у грудні 2019 року в китайській провінції Хубей, почала швидкий поступ нашим світом. На жаль, динаміка з кожною новою добою набирає все більших обертів й лише за якісь лічені тижні кількість жертв інфекції перевищила півмільйона, поступово доходячи до першої мільйонної позначки. І хоча обмежувальні заходи запроваджуються майже повсюдно, через відсутність вакцини та належного лікування вони радше загальмовують поширення хвороби, ніж дають їй дієвий опір.

Звісно, важко наразі спрогнозувати, як надалі протікатиме прихована «війна» проти людського виду, яким саме чином усе це припиниться і які наслідки потягне за собою призупинення загальносуспільної діяльності у найближчий час. Та все ж, хоча б можливі варіанти можна припустити.

 Оновлення суспільства. Напевне найбажаніший варіант розвитку людства у постпандемічний період. Зрозумівши свою вразливість, народи світу почнуть більше розуміти проблематику загальнолюдського буття.

Розпочнуться пошуки більш тіснішого налагодження відносин між країнами і регіонами, політичні погляди, релігійні переконання та ідеології відійдуть на другий план, конфліктогенність матиме тенденції до різкого зниження, негативні наслідки для світової економіки долатимуться спільними зусиллями, поділ світу на категорії втратить сенс, адже всі зрозуміють, що планета, на якій може існувати життя, є лише в одиничному екземплярі, отже і проблеми є спільними для усіх.

Паралельно пришвидшиться науково-технічний прогрес (у багатьох галузях знань). Усі університети, дослідницькі центри і просто окремі науковці й винахідники працюватимуть над посиленням захисту як від імовірних майбутніх біологічних загроз, так і проводитимуть розробки в сфері інформатизації та альтернативних джерел енергетики. Технології і природа більше не «конфронтуватимуть» між собою у такому вигляді, як це має місце зараз.

Одразу на думку спадає питання. Хіба таке можливо? Невже саме після COVID-19 може наступити подібне загальнолюдське благо?

Як би не хотілося повірити у подібний розвиток подій, він, на жаль, є мало імовірним. Навряд чи люди аж настільки відновляться (мається на увазі на ментальному рівні), що почнуть настільки тісно співпрацювати над подоланням вкрай негативних наслідків, спричинених коронавірусною хворобою, як ніколи до того.

Status quo. Напевне, найбільш вірогідний сценарій. Хоча людські індивіди в будь-якому разі після пандемії дещо змінять погляди на життя як таке (тимчасово), проте вони, навіть попри численні жертви, почнуть поступово повертатися до звичного стану речей.

Кожний народ почне у різний спосіб долати перш за все економічні наслідки, а також розробляти заходи протидії можливим рецидивам. Звичайно, легше бути впоратися країнам так званого «першого світу» і очевидно тим, які є членами престижних міжнародних організацій.

Політичні, економічні, релігійні та ідеологічні протиріччя продовжуватимуть існувати. Усі наявні конфлікти будуть відбуватися й надалі, а також розпалюватимуться нові, що не менше усіляких мікроорганізмів негативно впливатимуть на сталий політико-економічний розвиток.

Науково-технічний поступ не сильно відрізнятиметься від того, що можна спостерігати наразі. Без сумніву, будуть нові відкриття й прориви, та це буде в рамках звичного розвитку людства, без якихось кардинальних стрибків.

Так, це наш звичний світ. Хоч і не завжди логічний, проте усім зрозумілий. Правила гри, що виробилися протягом багатьох століть, будуть діяти й надалі. І лише справа кожної окремої особистості приймати їх чи ні.

Похмура реальність. Здається, найнебажаніший варіант розвитку постпандемічної цивілізації. І швидше за все, найменш імовірний. Назва гіпотетичного розвитку може мати «Status quo+», та все ж, з огляду на вкрай негативний сценарій, «похмурий» варіант більш коректний.

Після завершення пандемії й побачивши, які наслідки вона принесла, народи світу зрозуміють, що лише надія на самих себе є найкращим варіантом запобігти подібним кризам. Замість того, щоб почати спільними зусиллями зробити хоч щось корисне для подолання негативних результатів, людське співтовариство почне різко поляризуватися.

Першим чином почнеться пошук «винних» у ситуації, що склалася. І справа буде не в тому, природнього чи штучного характеру мала місце коронавірусна хвороба COVID-19. Страшні економічні і соціальні наслідки засліплять будь-який уряд на планеті. Розпочнуться заходи масової самоізоляції та розробки новітнього озброєння, колишні союзи можуть втратити той сенс, що був до пандемії. Навіть європейський ареал почне пускати «тріщини», з паралельним відновленням кордонів і блокпостів.

Кожна нові виборчі кампанії, чи то президентстві, чи парламентські, призводитимуть до приходу до влади популістів, націоналістів та антиглобалістів, через що дезінтеграційні тенденції (на кшталт Brexit), стануть звичним явищем.

Паралельно почнеться боротьба за світові ресурси, включно з арктичним і антарктичним регіонами. Природа стане «ворогом №1» для усієї людської цивілізації. Можливе виникнення нових ідеологічних течій та релігійних сект, які як підтримуватимуть новий світопорядок, так і виступатимуть проти нього. Через що народи поринуть у вир нових жорстоких війн і загальносуспільного хаосу.

Усі раніше вироблені міжнародні конвенції втратять чинність. Кожна країна або буде сама по собі, або створюватиме з іншими ситуативні союзи проти інших сил. Актуалізується питання володіння зброєю масового знищення, навіть бактеріологічного характеру. Адже пам’ять про перетік і наслідки пандемії  COVID-19 глибоко застрягне у людській підсвідомості й той, хто володітиме (або вдаватиме, що володіє) розробками, пов’язаними саме зі шкідливими для життя і здоров’я мікроорганізмами, виглядатиме на кшталт країн, які у XX ст. оволодівали секретами атомної зброї, тобто вселятиме страх іншим.

На щастя, останній варіант, як було зазначено вище, не має реального підґрунтя. Адже малоймовірно, що люди опустяться до такого примітивного рівня розвитку, коли страхи засліплять усілякий здоровий ґлузд. Та все ж, варіант такий варто зазначити, лише заради того, щоб він ніколи не втілився у реальність.

---

Підсумовуючи, можна констатувати, що люди вже зараз, під час пандемії COVID-19 знаходяться на своєрідному роздоріжжі. Ніхто напевне не може ствердити, як розвиватиметься світ після новоявленої чуми. Та все ж, припідняти завісу завжди є бажання. І у матеріалі була лише незначна спроба це зробити.

Очевидно, що можуть мати місце і будь-які інші сценарії. Та справа не в тому, як саме відбуватиметься перебіг подій після подолання COVID-19, а на який саме шлях людство вже зараз є налаштованим: бажаному, звичайному чи песимістичному? І від рішення, яке буде прийняте у ці смутні дні, залежатиме той чи інший сценарій, по якому слідуватиме світове співтовариство.

Станіслав Желіховський

Комментарии